Коротка історія міста Познань

Познань* — одне з найстаріших польських міст. Відомо, що вже у половині Х століття на острові не річці Варті знаходився познанський град.
Перший відомий з літописів місцевий князь – Мешко I у 966 приймає хрещення (ця дата вважається датою хрещення Польщі). Після цього саме у Познані зводиться перший кафедральний собор на польських землях, а назва острова стає Острів Тумський (Кафедральний острів). Познанський кафедральний собор стався усипальницею перших польських правителів.

У половині XIII століття на острові починає бракувати місця для розвитку міста, тому місцевий князь Перемисл I будує “нове” місто на західному березі річки Варти. Місто будується за прикладом більшості західних міст – головним елементом міста є Ринкова площа з ратушею. Також князівська резиденція “переїжджає” – на пагорб, що височить над містом. Нова резиденція пізніше розростається і стає (польським) королівським замком. Вона служить польським правителям до кінця XVII ст.

XV-XVI століття – це золота епоха розвитку міста. Багатство міста ґрунтувалося на торгівлі та ремісничих цехах. У цей час у Познані практично вся забудова стала цегляною, з’являються міські магнатські резиденції, з’являється перший ВНЗ – Академія Любранського, перебудовується ратуша у стилі італійського ренесансу. У місті та навколо нього засновуються костели та монастирі, ростуть також приміські поселення.

30-річна війна у Німеччині, а пізніше шведська окупація Познані 1655-1657 – це початок бід, які відвідали місто пізніше. Останнім видатним польським творінням став костел і монастир ченців Єзуїтів, який зараз служить городянам – у костелі зараз міська парафія, а в давньому монастирі – мерія.

На початку XVIII століття у Познані багаторазово затримуються війська різних армій: шведські, російські, сакські і польські. Після таких гостей кількість жителів міста різко зменшується, навколишні села порожніють. Місцева влада, щоб уберегти місто від занепаду, запрошує до навколишніх сіл німецьких поселенців з околиць міста Бамберг (південна Німеччина), які швидко інтегруються з польськими жителями.

1793 р. – другий поділ Польщі – цей регіон (Велика Польща) потрапляє під прусське (німецьке) правління. За винятком наполеонівських часів, Познань до 1918 року залишається у німецьких руках. XIX століття цей час промислового та військового розвитку міста, будуються фабрики та заводи, як німцями, так і поляками, створюються банки, до Познані підтягують залізницю, будуються газо- та водопостачальні станції. Познань оточується фортифікаційними спорудами і стає містом-фортецею з великим німецьким гарнізоном. З одного боку, це час спокою, але з іншого боку зростаючі спроби германізації регіону з сильним військовим наглядом призвели до зворотного ефекту. Місцеві жителі (поляки) навчилися проходити або обходити німецьку бюрократію з метою підтримки польської культури, матеріальної спадщини, а самі поляки навчилися співпрацювати між собою задля досягнення цих цілей.
Спроби з XIX століття зробити Познань німецьким особливих результатів не принесли, тому на початку ХХ століття будується “німецький квартал”, головним елементом якого є німецький імператорський замок. У цей час розвиваються квартали Вільда, Лазар і Єжице.

Ефектом доброї співпраці поляків стало проведене після закінчення I Світової Війни блискавичне Великопольське повстання 1918-19 років (місто перейшло в польські руки за 2 дні), завдяки чому регіон приєднується до тільки що відродженої Польщі. У міжвоєнний період поляки розвивають започатковану ще німцями традицію виставок-ярмарків, що триває донині.

1939-45 роки – це час фашистської окупації з усіма з цим пов’язаними наслідками. Найбільших знищень місто зазнало на початку 1945 року під час боїв за визволення міста від німецьких окупантів.

Після війни в Польщі вводиться соціалістичний лад, і що цікаво, саме у Познані в 1956 році проводиться перший масовий страйк за права робітників – страйк проти “робочої влади”. 60-70-ті роки ХХ століття це насамперед розвиток житлового фонду міста – будівництво житлових масивів (Ратає, Виногради, Пьонтково, ж/м Коперника) та нових фабрик та заводів, а також розвиток рекреаційних зон – напр. озеро Мальта, новий зоопарк, Палац спорту “Арена”.

Після проведення незалежних виборів у 1989 році та важких економічних реформ, місто в першу чергу проводить інвестиції у розвиток транспортної інфраструктури, а з кінця 90-х років починаються інвестиції приватного капіталу як у нові об’єкти, так і в реставрацію та надання нових функцій старим об’єктам (Старий Бровар, мікрорайон Уланський). Додатковий імпульс для розвитку міста дали фінансові впливи з Євросоюзу насамперед на інфраструктуру та комунікацію міста.

На сьогодні Познань це п’яте за величиною місто у Польщі з бл. 530 тис. мешканців. Місто є столицею Великопольського воєводства. Тут знаходиться 8 державних та приблизно 10 приватних вишів. У місті розвинені автомобільна, харчова, хімічна та фармацевтична промисловість, фірми з галузі ІТ, послуги для місцевих та закордонних фірм. Але найвагомішим залишається малий і середній бізнес, що становить близько 70% усіх фірм у місті. Місто може похвалитися найнижчим безробіттям у Польщі – складає воно в місті бл. 1%, коли середня для Польщі становить прибл. 5% (IX.2022).

Текст: Олексій Артишук, 2022 р.

* назва міста Познань польською мовою – Poznań – це ВІН – однина чоловічого роду. З невідомих причин у російській, українській та білоруській мовах місту надається жіночий рід. Слід пам’ятати про те, що назва міста стара і хоч м’яке закінчення нав’язує жіночу форму, то правильніше було б вживати форму рідну для даної мови – тобто чоловічу, що я і постійно робитиму 🙂 Нагадаю, що в українській мові є багато слів чоловічого роду з “жіночим” закінченням, напр. старі слова: голова/владика, король, собака, чи сучасніші: рояль, шампунь, нежить.